У всьому світі великі міста-мільйонери поступаються провінціям та віддаленим мальовничим куточкам у досвіді проведення гучних, знакових фестивалів. Glastonbury (Британія), Rock In Rio (Португалія), Creamfields (Британія), Exit (Сербія та Чорногорія), T in the Park (Британія), Roskilde (Данія) – ось перші серед найкращих! Жодного великого міста чи мегаполіса.
Звичайно, ці фестивалі не одразу стали гучними. Наприклад, Роскільд, маленьке провінційне містечко, із населенням 52 тисячі жителів, неподалік від Копенгагена, відоме насамперед власними архітектурними та етнічними пам’ятками, вперше прийняв музичний фест ще 1971-го року. Івент був створений за прикладом легендарного Woodstock’у. Саме так колись з’явився відомий, зараз як один з наймасштабніших у світі поп-рок-фестів – Roskilde – щорічний пункт призначення найактуальніших нових та найвизначніших класичних проектів.
Ось чому нічого дивного нема у тому, що кожного року під Києвом у невеликому, хоча і досить відомому місті Біла Церква відбувається музичний фестиваль Гніздо. Ми підхопили найреальнішу хвилю – поп-рок – напрямок, який рухається найдинамічніше. Тут немає виморожених панків або витончених гламурних курок! Починали ми цю подію як конкурс молодих виконавців, запрошуючи одну-дві актуальні зірки. Ми придивлялися, здобували досвід… Але з часом статус фестивалю-притулку для молодих виконавців став занадто тісним для наших амбіцій. Ми змінили цю асоціацію, тим більше, що позитивні поштовхи до того спостерігалися: в нас із задоволенням грали - "Табула Раса", Альона Вінницька, "Джанго", "С.К.А.Й.", "Мурени", "Lama", ”BreakUP”, "Sбей пепел'S", "НеДiля", "Росава", "БумБокс", "Бажана”, "Ляпис Трубецкой", "Братья Грим", "Gouache", "Крихітка Цахес", "Контрабанда.com.ua", "МОТОР'РОЛЛА", "ТНМК", "Город 312", "DAZZLE DREAMS", "Фарбований Лис".
Наш щорічний лайн-ап є парадом здобутків у вітчизняному поп-році, а також досягнення зарубіжних зірок поп-року. Ідеологічні «побратими» в нас на щастя є. Ми із захопленням відвідували „Просто РОК”, дуже кльово почувалися і почуваємось на „Максидромах” та „Нашествиях”. Так само гарним взірцем євростандарту є чи не найбільший у Європі саммер-фест – вже згадуваний вище Роскільд. Тому в 2006 році продюсери Гнізда вирушили до цього маленького містечка, щоб поспілкуватися зі спеціалістами та організаторами Фестивалю-Під-Наметами (як його називають самі данці). Гніздо робить рівняння на Роскільд ! Так, це звучить більш, ніж самовпевнено, але так само як Роскільду 71-го (20 колективів, 10 тисяч глядачів) було важко мріяти про 2006-й (170 колективів, 115 тисяч глядачів) – і нам важко уявити власне майбутнє.
Музична ситуація в країні змінюється. З’являються нові категорії мислення, відмінні від сприйняття музичного «проносу», яким зазвичай годують вдячну публіку на центральних майданах, як широко вживані варіанти різноманітних свят на Дні міста. Слухачі вчаться обирати те, що чіпляє їх за вуха. І в цій схемі Біла Церква – має шанси, більше того, вона їх безперервно реалізовує.
|
